ЛЬВІВ ЗА 24 ГОДИНИ

ЛЬВІВ ЗА 24 ГОДИНИ



Найкращий спосіб побороти рутину – змінити оточення. Особливо, коли попереду очікують здебільшого сірі, похмурі та холодні зимові дні. І чудовим рішенням видається вилазка на вікенд. Любі читачі, запрошую вас до Львова.

Я колись вже писала про це прекрасне місто і освідчувалася йому у любові. Але той пост був скоріше рефлексивним та сентиментальним, відображаючи мій настрій та емоції. Сьогодні ж поділюся більш практичними порадами, як можна провести 24 години у Львові. А також покажу мої найулюбленіші місця та нові відкриття.



РАНОК


Розпочніть день з кави. Перебуваючи у неофіційній «кавовій» столиці, було б злочином почати ранок інакше. Але конкретну кав’ярню я рекомендувати не стану. Їх тут сотні! І, здається, у всіх закладах туристичного центру кава на смак практично однакова. Тому вибирайте першу-ліпшу, що запала в око, і заряджайтеся енергією та бадьорим настроєм на години вперед.

Правда, якщо бажаєте розпочати день феєрично, завітайте на філіжанку «палаючої» кави у «Копальню кави». Там на вас одягнуть каску і проведуть по лабіринтах «шахти». Розкажуть, як саме «добувають» напій, і запропонують його скуштувати. Купа емоцій та неперевершений карамельний смак кави вам гарантований.


ПЕРША ПОЛОВИНА ДНЯ


Далі вирушайте на прогулянку. Якщо ви вперше у місті, варто поблукати по площі Ринок і прилеглих вуличках. Якщо бували тут не один раз, придивіться уважніше до кам’яниць та закутків знайомих кварталів. Впевнена, ви багато чого пропустили. І прямо зараз знайдете щось нове та незвичне особисто для себе. Наприклад, зазирніть до романтичного Італійського дворику. Або ж пройдіть повз кам’яницю №18 і завітайте у гості до «Пупа землі». А на подвір’ї будинку №13 ви обов’язково знайдете «Щось цікаве».




















































Особисто мене, як магнітом притягує Вірменський квартал. Жодного разу я не пропустила його, бо ноги самі виводять до таємничого Вірменського собору, середньовічного дворику та пошарпаних будинків. Прогуляйтеся по цих вуличках і зайдіть усередину святині (вхід з Краківської) – не пожалкуєте.


























ЛАНЧ


Зголодніли? Спробуйте місцевий штрудель! Не знаю чому, але мені Львів стійко асоціюється з віденськими ласощами. Як і у випадку з кавою, не перераховуватиму заклади і стверджувати, що саме там найсмачніший штрудель чи інша страва. Я взагалі вважаю, що все що стосується їжі та напоїв – справа суто особиста. І що для одного добре, то для іншого несмачно.



Скажу лише, що мені подобається атмосфера «Штрудель Хаус». Але повторюсь, у Львові дуже багато ресторацій та цукерень, і кожного року відкривається декілька нових. Тому прислухайтеся до себе, і якщо ви вкрай хочете попасти у модну «Шампанерію» чи «Mons Pius», то так і зробіть.



ДРУГА ПОЛОВИНА ДНЯ


Перекусивши, подивіться на місто очима птахів. Це допоможе краще зрозуміти його і побачити, що являє собою цей живий організм. У Львові існує два відомі способи оглянути місто з висоти – з Ратуші та з майданчика на Високому замку. І купа альтернативних у вигляді дахів. Оскільки я ще не практикувала прогулянки по львівським дахам, розкажу про відомі маршрути.


Кращий огляд усього міста забезпечує вид із Високого замку. Звідси ви побачите, що Львів – це не тільки площа Ринок з кам’яницями та костелами. Плюс тут чудова паркова зона, повз яку мальовнича стежина і приведе наверх.



З Ратуші ви зможете детально роздивитися серце Львова. Але підійматися сюди варто у будній/несвятковий день або рано-вранці. Інакше ризикуєте довго йти у натовпі туристів, дивлячись лиш собі під ноги. І нагорі проштовхуватися повз них, щоб зазнімкувати панораму. Як на мене – не найкраще проведення часу.


Або ж одразу після ланчу вирушайте за межі туристичного історичного центру. Наприклад, підіть на вулицю Генерала Чупринки та в район вулиць Стефаника, Глібова, Каліча Гора. Під час останньої поїздки я вперше потрапила сюди і побачила абсолютно інший Львів.



















































Прогулюючись лабіринтами вулиць, я навіть на мить забула, що знаходжуся у Львові. Тут вражаюча суміш Відня, Будапешта та Парижа.

А вулиця Генерала Чупринки взагалі мене приголомшила. На одній стороні розкинулися розкішні вілли заможних львів’ян початку ХХ ст., на іншій – вишукані прибуткові будинки. Серед них особливо виділяється палац Сосновського у вигляді замку. Хіба не чудо?!





































































































Відкривши для себе ще одну частинку цього неймовірного міста, тепер не знаю, який Львів мені більше до вподоби.




















































ВЕЧІР


Насичений день варто закінчити за бокалом вина (і вечерею, якщо зголодніли) та спогляданням вечірнього Львова. Коли запалюється ілюмінація, а на деяких вулицях взагалі нічого не запалюється, місто огортає містична та таємнича атмосфера. Не упустіть шанс почути шепіт будинків та побачити тіні в закутках…




















































Так виглядають мої 24 години у Львові, коли хочеться пройнятися атмосферою міста і ще раз його полюбити. Маю надію, що мої поради надихнуть вас на планування вікенду і допоможуть гарно провести час. А якщо у вас в запасі буде ще один день, і ви у Львові не вперше, сміливо вирушайте за межі міста. Наприклад, у Жовкву, про яку читайте тут.

А які ваші улюблені місця? Діліться у коментарях!



Мітки: , ,